Пропустити навігацію.
Головна

Справи житейські: приватизація житла.

На сьогодні досить актуальною є проблема приватизації житла. У зв’язку з цим у громадян виникає безліч питань з цього приводу. Громадяни скаржаться на порушення їхніх конституційних прав на житло з боку органів приватизації державного житлового фонду. Відмовляючи громадянам у додатковій приватизації житлової площі до досягнення норми, передбаченої ст.3 закону «Про приватизацію державного житлового фонду», органи приватизації посилаються на чинну редакцію ст.5 цього ж закону, відповідно до якої кожний громадянин України має право один раз приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою оплатою. Таке формулювання використовується для необгрунтованих відмов громадянам у додатковій приватизації державної житлової площі, яку вони отримали на законних підставах у порядку поліпшення житлових умов після попередньої приватизації невеликих квартир.

Згідно з вимогами п.7 ч.1 ст.92 Конституції правовий режим власності визначається виключно законами. Відповідно до ч.2 ст.41 Конституції, право приватної власності отримується в порядку, визначеному законом. Тобто ніякими нормативно-правовими актами, крім законів, не може встановлюватися, змінюватися або скасовуватися право громадян на приватизацію житла.

Чинна редакція закону «Про приватизацію державного житлового фонду» не передбачає ніяких тимчасових обмежень реалізації громадянами їхнього права на приватизацію займаного житла з державного житлового фонду в розмірах і в порядку, встановлених цим законом.

 

Як здійснити приватизацію державного житлового фонду?

Відповідно до ч. 1 ст. 3. Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” від 19.06.92 р. встановлюється, що приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю.

Згідно п. 2 ст. 5 цього Закону, встановлюється, що до членів сім’ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Відповідно до п. 1-2. ст. 8 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” встановлюється, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов’язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку). Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.