Пропустити навігацію.
Головна

Захист спадкових прав дитини

  Майнові інтереси дитини є предметом особливого захисту у спадкових правовідносинах. Статтею 1222 ЦК України визначене коло осіб, які можуть бути спадкоємцями. Серед фізичних осіб, які можуть бути спадкоємцями, в особливу категорію виділенні діти, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини. Таким чином, закон охороняє майнові інтереси дитини, яка народилася, і після її народження дає їй можливість бути учасником спадкових правовідносин.

  Законодавець відносить дітей спадкодавця до спадкоємців першої черги (ст. 1261 ЦК України), при цьому вживаючи термін «діти спадкодавця» у широкому розумінні, що дає можливість спадкувати і особам, які досягли 18 років, але є дітьми померлого.

  Права дитини отримали охорону у правовідносинах спадкування з моменту прийняття спадщини.

  За загальним правилом спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її у строк визначений у законі - 6 місяців з часу відкриття спадщини. Прийняття спадщини може відбуватися двома способами: вчинення юридичної дії – подання заяви нотаріусу за місцем відкриття спадщини; вчинення дії, яка свідчить про фактичне прийняття спадщини - це постійне проживання із спадкоємцем на час відкриття спадщини, за умови що протягом шестимісячного строку, встановленого законом для прийняття спадщини, спадкоємець не заявив про відмову від неї.

  Неповнолітня особа від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, лише з дозволу органу опіки та піклування.

  Законодавець з метою захисту прав малолітніх та неповнолітніх дітей закріплює безумовний принцип прийняття ними спадщини, тобто це означає, що якщо спадкоємці на момент відкриття спадщини були малолітніми чи неповнолітніми дітьми, і з якихось причин батьки або опікун чи піклувальник не подали заяву про прийняття ними спадщини від імені та в інтересах дітей спадкодавця і не відмовилися від спадщини, вважається, що спадщину діти прийняли. Таким чином, закон ставить інтереси малолітніх і неповнолітніх спадкоємців під особливий захист.

  Особа, яка досягла 14 років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Тим самим законодавець надав широку можливість неповнолітнім дітям самостійно, без будь-яких втручань та обмежень реалізувати свої майнові права у спадщині. Від імені малолітньої дитини(до 14 років) заяву про прийняття спадщини подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

  Якщо серед спадкоємців є особи малолітні чи (або) неповнолітні, то нотаріус має право видати свідоцтво про право власності н частку у спільному майні подружжя лише за наявності дозволу органу опіки та піклування.

  Майнові інтереси дитини забезпечені також гарантією права на обов’язкову частку у спадщині (ст. 1241 ЦК України). Малолітні, неповнолітні діти спадкодавця незалежно від змісту заповіту спадкують половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).