Пропустити навігацію.
Головна

Актуальні питання укладання шлюбного договору

  Укладання шлюбного договору стає все більш поширеним явищем в Україні. Цінність шлюбного договору полягає в тому, що кожне подружжя на власний розсуд має можливість врегулювати свої майнові відносини. Часто на цьому наполягають батьки, які одружують свої дітей та бажають як найкраще захистити їхні інтереси.

  Шлюбний договір – це правочин (угода), що укладається між нареченими (особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу) або подружжям, в якому передбачаються майнові права і обов’язки подружжя, зокрема, питання, пов’язані з правом власності на рухоме та нерухоме майно, яке придбане до шлюбу, так і під час шлюбу, та майно одержане в дар чи успадковане одним з подружжя, у тому числі визначаються майнові права та обов’язки подружжя як батьків.

Що заборонено при укладанні шлюбного договору.

  Слід звернути увагу, що:

  1. Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між батьками та дітьми.
  2. Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені Сімейним кодексом.
  3. Шлюбний договір не може ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становише. Наприклад, не можна забороняти дружині чи чоловікові працювати; вибирати певний вид діяльності чи професію.
  4. Шлюбним договором не можна обмежувати і регулювати права по відношенню до дітей.
  5. Крім того, у шлюбному договорі не можна зазначати, що при розлученні все нажите майно переходить у власність одного з подружжя, оскільки це порушує законні права та інтереси особи.
  6. За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації (ч. 5 ст. 93 СК України).

Оформлення шлюбного договору.

  Оформляючи шлюбний договір, сторонам слід пам’ятати про те, що цей документ обов’язково укладається у письмовій формі і повинен бути посвідчений нотаріусом. Якщо шлюбний договір укладено та посвідчено у нотаріуса до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу. Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення. Вік, з якого наречені мають право самостійно укладати шлюбний договір: 18 років.

  Як виключення із правила, при укладенні шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, обов’язково потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом. У разі відмови батьків чи піклувальника дати свою згоду на укладення шлюбного договору таке рішення може бути оскаржено до суду.

Інші умови шлюбного договору.

  Сторони можуть домовитися про визнання майна, набутого ними за час шлюбу, таким, що вважатиметься їх спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них. Можливо передбачати порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу, а також порядок погашення боргів подружжя, що є спільними або особистими за рахунок спільної чи особистої (приватної) власності. Сторони можуть включити до шлюбного договору будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства.

  Шлюбним договором може регулюватися порядок користування одним із подружжя житловим приміщенням, яке належить іншому з подружжя, порядок звільнення житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього (в разі розірвання шлюбу), з виплатою грошової компенсації або без неї, а також проживання у житловому приміщенні родичів подружжя.

  Дуже важливим є те, що умовами шлюбного договору може бути передбачена можливість надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби в матеріальній допомозі, а також можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв’язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації.

Зміна умов шлюбного договору та визнання його недійсності.

  Подружжя має право за двосторонньою згодою змінити встановлені ними умови шлюбного договору. Угода про зміну шлюбного договору також посвідчується нотаріально. Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. У разі, якщо один із подружжя не дає такої згоди - шлюбний договір може може бути змінений за рішенням суду.

  Шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених Цивільним кодексом України.

Как быть в этом случае?

Спасибо вопрос решен. :-) .