Позбавлення батьківських прав

Автор: Юлія Брей
помічник юриста

Позбавлення батьківських прав

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб та допускається  лише при наявності вини у діях батьків та коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо.

Одразу зауважимо, що позбавити батьківських прав можуть як батька, так і матір, оскільки часто, люди припускають, що це стосується лише батька («батьківські права» від слова «батьки», а не «батько»).

Відповідно до статті 121 Сімейного кодексу України права і обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому в установленому законом порядку. Саме на батьків покладається відповідальність за виховання дітей, захист їх прав та інтересів, турботу про здоров’я, фізичний, психічний, духовний і моральний розвиток дитини.

Позбавлення батьківських прав

Сімейним кодексом України встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав. До втрати прав може призвести:

  • залишення без поважної причини дитини в пологовому будинку або іншій установі охорони здоров’я та відсутність відносно неї батьківського піклування протягом шести місяців;
  • ухилення від виховання дітей (свідома і навмисна відсутність турботи, ігнорування потреб дитини та інше);
  • хронічний алкоголізм або наркотична залежність (необхідна наявність відповідних медичних висновків);
  • експлуатація дитини, в тому числі примушування до жебракування та бродяжництва;
  • засудження за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини;
  • жорстоке поводження з дітьми (приниження, фізичне або психічне насильство тощо).

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.
Питання про позбавлення батьків батьківських прав розглядається лише в судовому порядку за обов’язкової участі органу опіки та піклування на підставі позовної заяви.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживають діти, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому знаходиться малюк, орган опіки та піклування, прокурора, а також сама дитина, яка досягла 14 років.

Крім позовної заяви до суду необхідно подати наступні документи:

  1. копію паспорта позивача;
  2. довідку про склад сім’ї;
  3. довідку про доходи позивача;
  4. копію свідоцтва про народження дитини;
  5. характеристику з місця роботи заявника;
  6. висновок психолога після бесіди з дитиною;
  7. характеристику з місця проживання позивача;
  8. акт обстеження житлово-побутових умов;
  9. характеристику з місця навчання дитини із зазначенням участі батьків у її вихованні.

Більш точний перелік документів для позбавлення батька або матері батьківських прав залежить від індивідуальних особливостей справи.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов’язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У разі задоволення судом позову про позбавлення батьківських прав батька і/або матері, результатом вступу в законну силу рішення суду є втрата всіх прав, заснованих на спорідненості з дитиною. Йдеться про ті права, які належать батькам і реалізуються ними до досягнення дітьми повноліття. Правові наслідки позбавлення батьківських прав батько і мати, які втратили права щодо дитини:

  • втрачають право на виховання дітей;
  • втрачають немайнові права щодо дітей;
  • перестають бути представниками дитини;
  • втрачають права на пільги і держ. допомогу;
  • не можуть бути усиновлювачами та опікунами;
  • не можуть розраховувати на майнові права, пов’язані з батьківством і материнством, які присуджувалися б їм при непрацездатності.

Слід зауважити, що батько і мати, позбавлені батьківських прав, не звільняються від обов’язку по утриманню дитини до досягнення нею 18 років, крім того, батьки зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дітей і відшкодовувати шкоду, завдану дитиною.

Позбавлення батька або матері батьківських прав не впливає на обсяг прав самих дітей. Тобто дитина зберігає всі майнові права, засновані на кровній спорідненості, зокрема, право на аліменти, права власності на нерухоме майно або право користування житловим приміщенням. Крім того,  діти залишаються спадкоємцями першої черги.

Якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд вирішує питання про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні.

Суд може постановити рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, в якому він проживає з дитиною, якщо буде встановлено, що він має інше житло, в яке може поселитися, або прийняти рішення про примусовий поділ житла чи його примусовий обмін.

Дитина за бажанням другого з батьків може бути передана йому.Якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим. Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Дитина, яка була передана родичам, мачусі, вітчиму, органові опіки та піклування, зберігає право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала, і може в будь-який час повернутися в нього.

Відповідно норм Сімейного кодексу України добровільна відмова від дитини в Україні неможлива. Якщо чоловік не є біологічним батьком, застосовується процедура оскарження батьківства. Найважливішим доказом наявності або відсутності спорідненості є генетична експертиза — аналіз ДНК. Якщо її результати спростовують спорідненість, суд має право зобов’язати РАЦС виключити відомості про батька з актового запису про народження дитини.

Як показує практика, часто трапляються випадки, коли мати, батько чи законний представник дитини не подають позов до суду про позбавлення батьківських прав, бо  вважають, що це звільняє людину від сплати аліментів на дитину або дітей.

Проте, особа, позбавлена батьківських прав не звільняється від обов`язку утримання дитини/дітей, але разом з тим втрачає права щодо неї.

Якщо Ваші права або права Вашої дитини порушують звертайтесь за кваліфікованою правовою допомогою до нас.

м. Чернігів, вул. Мстиславська, б. 9 офіс 216

+38 0462 611-177;  +38050 4480389