Три кольори успіху Оксани Мірошниченко

Нині в людей виникає багато запитань, які потребують юридичних роз’яснень. На жаль, правова допомога не всім по кишені. Тож звідтоді, як на сторінках газети Аграрної партії з’явилися юридичні консультації від директора юридичної фірми «ТЕРРА-ПАРТНЕР», адвоката Оксани Мірошниченко, листів до редакції побільшало.

— Пані Оксано, наші читачі вдячні за компетентні юридичні консультації і ви­словлюють побажання ближче познайоми­тися з Вами. Як Ви стали фахівцем у своїй справі?

— Успіх приходить із наполегливістю, трудовим і життєвим досвідом. Починала в Харківській області з посади завідувача дитсадка. Але повернулася до Чернігова, поринула у викладацьку роботу. Потім чоти­ри роки працювала в облдержадміністрації в юридичному відділі Головного управління сільського господарства та продовольства, два роки — у національній службі посеред­ництва і примирення.

Але знову повернулася до викладацької роботи. Свого часу пішла хвиля, що при на­вчальних закладах, де є факультет право­знавства, можна було організувати осе­редки безкоштовної юридичної допомоги населенню. Мої студенти буквально заго­рілися цією ідеєю. Я їх підтримала, і в 2006 році ми створили юридичну клініку «Право та Закон» при Чернігівському інституті ін­форматики, бізнесу і права. Це і був перший крок до мого бізнесу.

— Ви надаєте консультації як директор юридичної фірми «ТЕРРА-ПАРТНЕР» та адвокат. Будь ласка, детальніше.

— У 2007 році офіційно зареєструвала­ся підприємцем. У наступному — створила юридичну компанію «Терра» («терра» з ла­тинської — земля).

Основа основ — земля, вода, і сонце. Це відображено в нашому торговому зна­ку: три кольори — зелений, синій і жовтий. Знак символізує, що тільки в партнерстві можна досягти успіху, і якщо не буде яко­гось складового елемента — не буде і ре­зультату. Ми є партнерами для всіх наших клієнтів.

За мою діяльність у фірмі пройшло ста­жування понад 50 молодих фахівців, котрі були офіційно оформлені на роботу.

Минулого року відкрили новий напря­мок — адвокатська діяльність. Наші юридичні послуги — це захист громадян, обслугову­вання бізнесу і представництво інтересів у судах.

— Чи доводилося Вам як адвокату брати участь у резонансних процесах?

— Вважаю, що резонансні справи ще по­переду. Нині працюю над серйозною про­блемою із земельних питань. Як адвокату мені найважливіше захистити клієнта, аби він був задоволений результатом: його питання було вирішено в законному руслі. Якщо ж до мене прихо­дять і просять залагодити питання будь- яким чином, одразу відмовляю: ви — не мій клієнт.

— Чи складно поєднувати викладацьку діяльність і бізнес?

— У мене якось і студенти запитували: маєте свою фірму, а ще й нам викладаєте? Відповідь проста: мені подобається бути вчителем, викладачем. Завдяки бізнесу по­єдную теорію з досвідом.

Намагаюся якомога більше дати студентам  прак­тичних навичок — складати позовні заяви, вміти аналізувати документи, знаходити компромісні рішення.

— Ви дуже зайнята людина, і, здавалося б, навіщо витрачати дорогоцінний час на безкоштовні консультації через газету?

— Хочу, щоб наша держава була право­вою, демократичною, незалежною. Люди мають бути обізнані в законодавстві, дотри­муватися його і вміти захищати свої права. Нині , на жаль, дуже низька правова культура грома­дян. Хочеться, щоб мої консультації комусь допомогли.

— Наскільки важливі юридична грамот­ність, правове навчання для формування громадянського суспільства?

— Украй важливі. Ось Ви казали, що сьо­годні колезі продали булочку з кислою на­чинкою. Віднесла назад? Ні. А треба було.

У нашій родині прийнято завжди захи­щати свої права. Нещодавно приношу із супермаркету масло, відкриваю, а воно із запахом цвілі. Я не пошкодувала часу, і мені повернули гроші.

А якщо принесе зіпсований товар один, другий,третій, то й не продаватимуть непо­тріб. Або ж побачили, що на прилавку ле­жить прострочений товар, не кладіть його назад, а йдіть до продавця чи касира і кажіть про це. Не залишайтеся байдужими, почи­найте з себе.

— Як встигати жінці поєднувати бізнес, громадську роботу і родину?

— Не сприймаю таких запитань і дуже негативно на них реагую. Чомусь у жодному інтерв’ю не чула, щоб таке запитували в чо­ловіків. Хіба не цікаво, як чоловік може по­єднувати виховання дітей, сім’ю, бізнес? Не треба сприймати жінку лише як маму. Жінки також можуть бути успішними.

 Ваші захоплення…

— Люблю художню літературу. Це з ди­тинства. Інтернет і телевізор не зможуть замінити книжки. Перевагу надаю детекти­вам, зокрема політичним, історичним рома­нам. Чоловік більше цікавиться фантасти­кою. Щоб хоч трішки орієнтуватися у сфері захоплень чоловіка, іноді читаю фантастику.

— Ви оптимістка…

— І намагаюся заряджати людей позитивом та актив­ністю, вести за собою. Я ініціатор по натурі і буду боротися до кінця.

— А Ваше оточення — оптимісти чи песи­місти?

— Оточення різне. Всі люди  різні. Отже, у моє­му оточенні не лише оптимісти. Якщо мені не вдається окрилити оптимізмом, то, при­наймні, намагаюся нейтралізувати негатив.

Хочеться, аби люди розуміли, що дуже важливо навчитися цінувати те, що маєш. Треба дяку­вати Долі, Всесвіту за кожен прожитий день. За те, що світить сонце, що тебе оточують люди, із якими тобі приємно спілкуватися, жити, працювати. Не можна лише споживати. Тре­ба віддавати, радіти, дякувати.

— Чи всі Ваші мрії збулися?

— Мрії збуваються. Дуже важливо мати мрію і робити щось для того, аби вона збулася.

Секрети наперед не розкриваю. Але про одну мрію, яка вже збулася, скажу. Ще в 1996-му я визначилася, що хочу ста­ти адвокатом. Коли вступала до академії, то вибрала адвокатський профіль. У 2017 році одержала адвокатське посвідчення. До цієї мрії — шлях у 20 років. Скільки пройдено, передумано, подолано перешкод…

— Ваше життєве кредо?

— Воно співпадає з девізом фірми. Треба жити так, щоб до тебе ставилися з повагою, щоб по собі гарний слід залишити.

У житті для кожної людини важливо мати наставника, учителя, який порадить, допоможе вирішити питання на складному етапі життя. На моєму шляху зустрічалися такі люди, і я їм дуже вдячна.

Тепер уже і я намагаюся віддати часточ­ку себе. Але зробила висновок — якщо не просять, не нав’язуйся ні з порадами, ні з допомогою.

— Якою Ви бачите завтрашню Україну?

— У майбутньому — процвітаючою. По­тенціал для цього є. Шкода, що існує ве­ликий відтік кадрів за кордон. Але є люди, яким болить те, що нині відбувається, і які готові працювати задля змін на краще.

Розмову вела Лідія ГРИГОР’ЄВА